Чому назва проекту звучить „Небезпечні свята”? Про що таке „небезпечне” тут йдеться?
Цю ідею підкинули мені колеги по роботі, які обговорювали наближення свят, як неминуче лихо. Погодьтеся, але попри всі приємні моменти, святкові дні (а про передсвяткові годі й казати) сповнені таких неприємних аспектів, як заощадження, витрата заощаджень, клопоти пов’язані із придбанням надзвичайної кількості далеко не таких вже й необхідних речей, без яких, ми могли б обійтися, якби не свято. Чого тільки варта та ...
Інтерв'ю у представника компанії Мiсrоsоft: — Стала відомою новина: компанія Мiсrоsоft організує експедицію в Антарктиду. З якою метою? — Пінгвінів давити... [Повідомлено BIBLOS bloger]
Було село, в якому жили як українці, так і росіяни. Прийшла зима - 19 січня - українці святкують Йордан. Наготували багато смачної їжі, приймають один одного в гостях, весело колядують, а бідні росіяни сидять у себе вдома та ще й голодні. Отож , питають вони одного доброго чоловіка, що їм робити, як зайти до українців у гості, а той їм і каже: "Заходьте до них у хату тай вітайтесь: Христос Христився! Тоді українці запросять вас до столу, адже вони щедрі люди". От і пішов росіянин так, як порадили. Але через кілька хвилин він вибігає з домівки та такий наляканий. От і питає його чоловік, який давав пораду, що сталося, а він і розказує: "Зашол я, сказал что говорили, а они все хором "Славімо его", а я думаю - а вот х.. они меня поймают.
Два сусіди утримують корів. Один за своєю бігає, як за збитим яйцем, a другий - так собі,аби не вмерла. Але ж в першого корова молока не дає, а в другого- ледь не по 12 літрів на день. Отож крутить його із середини цікавість, набрався сміливості та й до сусіда: -А що то ви таке робите, що ваша корова дає молока так багато? -Та що-що! Оце зранечку зайду у хлів, і голосно так, але не дуже, кажу "А що то ми сьогодні молоко п'ємо чи м'яса скоштуємо гов'яжого?"... [Повідомлено BIBLOS bloger]
Все в Мене Є! Дякую!!!Мені нічого не треба!В мене вже є і мій організм.Для проживання нормозвичайного і функціонування , і користування перебігами можливостей! Хоча...Якщо... Якщо треба чогось хотіти чи бажати...Бажаю і хочу! Ось видати власним коштом - надувну книгу. Щоб надувати її повітрям легенів. Ось такою щоб була: зручна в користуванні; не займала багато місця; щоб стала чимсь іншим, серед звичайних. Щоб розвивала легені і не заморочувала на читанні особливо. Достатньо її надути і сконцентрувати погляд на написаному в ній. До речі, книга надувається , як в розгорнутому вигляді, так і в складеному ( згорнутому). На будь-який, навіть дуже примхливий смак читача. Почитавши трішки, можна збагатити себе прочитаним і досить відкрити клапан, щоб випустити повітря. Скласти і до кишені до наступного читання. Не складно читати і не довго, бо лише одне речення там написано: „Книга: Читай! Думай! Знай!” Який у цьому сенс? А втім, це не головне. Можливо, отак граючись, у читачів виникне цікавість і до справжніх книг з сюжетною та образною літературними складовими. Можеш і невиконувати...Як хочеш...