І так, основне, що мене спонукало вивчати, а потім написати про авторське право та життя людей нет-бібліотек - це лист одного з власників специфічної нет-бібліотеки (викладаю його майже весь, без змін, із згоди автора; - доречі на 10.05.2005 до цієї специфічної нет-бібліотеки вже немає доступу 2 місяці):

"Доброго дня!
Дякую Вам за лист Із запрошенням до участі в обговоренні проекту «Команда електронних бібліотек України».
На сьогоднішній момент членом КЕБУ мій сайт не може, оскільки у мене лише дві книги розміщені на сайтІ. До того ж, хотілося б вказати на деякі правові складнощі Вашого проекту.
КЕБУ в тому вигляді, який Існує на сьогодні, не є об’єднанням громадян в розумінні Закону України «Про об’єднання громадян», не відповідає вимогам цього закону І статут КЕБУ. Тому жодних юридичних прав та обов'язків по відношенню до будь-кого, в тому числі для її членів, вона породжувати не може. Мова може йти лише про моральні зобов’язання. Через це, якщо Ви маєте на меті легально представляти в Україні Інтереси власників електронних бібліотек, Вам потрібне належне правове оформлення Вашого проекту.
До того ж, підхід, якого Ви дотримуєтесь при формуванні Вашої власної електронної бібліотеки є нічим Іншим, як порушенням авторського права, оскільки Ви розміщуєте тексти без попередньої згоди авторів чи власників авторських прав І без авторських договорів.
^{(Цікаво,а держбібліотеки теж мають згоду і письмовий дозвіл?)}
А за порушення прав авторів І власників авторських прав чинне законодавство України передбачає достатньо сувору юридичну відповідальність до позбавлення волі включно з відшкодуванням завданої шкоди. Більш детально про права авторів Ви можете дІзнатись з Книги Четвертої Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право І суміжні права» та Інших нормативно-правових актів. До речі, саме необхідність діяти в рамках правого поля України обумовили невеликий обсяг електронної бібліотеки на сайтІ, адміністратором якого я є у даний час (з умовами розміщення творів на цьому сайтІ можна ознайомитись за адресою (https://www.crime.direx.org/e-library/income.htm).
Наявне правове врегулювання в Україні можна вважати неправильним, але Ігнорувати його не можна. Саме тому цікавою уявляється Ваша Ідея про внесення змін до чинного законодавства з урахуванням специфіки мережі Інтернет. Не відповідає вимогам чинного законодавства України І сторінка Приватні угоди та © ® "BIBLOS". Тому для уникнення можливих конфліктів з авторами та державними органами України пропоную Вам більш детально опрацювати юридичну сторону Існування як проекту КЕБУ, так І Вашої власної електронної бібліотеки.
...

З повагою,- А.И. Моисеев.
[email protected] "

Щоб остання теза виглядала все ж таки не без підставною, а також виконання мною обіцянки з попередньої статті, ( ^{що опублікую більш конкретні частини Законів України, де прослідковується тенденція до монополізації і нечесної конкуренції держбібліотек з будь-якими іншими бібліотеками}):
- Тема перша, зачіплена у попередній статті, що до власне порушення державою авторських прав та прав на інтелектуальну власність читаємо: ...Національна бібліотека України має право на обов'язковий безплатний примірник всіх друкованих видань та окремих інших документально-інформаційних носіїв, що випускаються в Україні...
...Національна спеціалізована бібліотека має право на обов'язковий безплатний примірник відповідних спеціалізованих друкованих видань чи інших носіїв інформації, що випускаються в Україні. (Закон введено в дію Верховною радою України, № 33/95-ВР від 27.01.95 р.)
- Тема друга, І це ж не все! Чудово знаєте, що за пошук літературних джерел, та деякі інші послуги бібліотека бере гроші, тобто виконує комерційні послуги (доречі узаконено Закон введено в дію Верховною радою України, № 33/95-ВР від 27.01.95 р.), а літературу отримує безкоштовно. Тобто автор та власник інтелектуальних прав та видавництво не отримує ніякого зиску - а отже, їх права ПОРУШУЮТЬСЯ!
Як доповнення до фінансового питання загалом. В 2005 році відбувається черговий 12 з'їзд Конгресу бібліотек...усіх. Там в них якийсь є союз на теренах колишнього СНГ. Більшість питань конгресу, присвячено саме електронним бібліотекам. Від України має бути присутнім директор бібліотеки ВЕРНАДСЬКОГО. Де законотворці і виконавці загальнодержавного рівня, які курують цю галузь? А в українськомовному Інтернеті навіть слова немає про цей конгрес! А чому?
Сама дешева реєстрація 450 євро! Впевнений, що користі на таку суму від даного конгресу бібліотеці Вернадського директор не принесе! Беремо 12 конгресів, на око - 220 євро за кожну участь(сама дешевша), отримуємо 2640 євро тільки за участь. А ми впевнені, що ці витрати реальні, чи вони на порядок більші?! Невже на таку суму отримано користь для Українських бібліотек загалом, і для "Вернадської" зокрема!? А конференцій, з'їздів ... і т.п., на рік теж не по одному. Ото ж і маємо фінансову доцільність та державну звітність, і навіть дивний бюджет.
- Тема третя, Що таке "спеціалізовані" (див.цитату з закону)- мабуть художня література для науковця, музика для любителя футболу, відео..., наукові праці... В таке поняття як "спеціалізовані", можна втиснути все, що завгодно, лише потрібно бути спеціалістом в галузі, що відрізняється від галузі видання! Теж саме стосується, 'інші носії інформації', ��е що!? Книги, Касети (аудіо, відео), Диски(CD, DWD,...), листи, перфокарти, бабіни, мозок людини???... З юридичної точки зору, це настільки широко, що можна говорити про відсутність меж юридичних в даному визначенні. А це поле діяльності не для закону - а для Адвокатів- як заплатять, так і повернуть...
А чи до всіх фондів національної бібліотеки, звичайний громадянин України має доступ?! Хай частина закритих для доступу фондів є "нацбезпекою"(якийсь маленький відсоток), а решта? Чому закрито доступ? Мільйон причин і ні однієї суттєвої.
Від нас закривають дані, провівши градацію доступу, замість забезпечити доступ та популяризацію життєво необхідних даних?

Доки буде існувати правова нерівність до суб'єктів закону, доти будуть існувати альтернативні методи компенсації нерівності.